| Chapter 24 |
1 | ¶ А по п'яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.
|
2 | Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою,
|
3 | це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!
|
4 | Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зо своєї ласкавости.
|
5 | Ми переконались, що цей чоловік то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.
|
6 | Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.
|
7 | Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,
|
8 | а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо.
|
9 | Юдеї також прилучились до того, говорячи, що то так.
|
10 | ¶ І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, тому буду сміліш боронитись.
|
11 | Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
|
12 | І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.
|
13 | І не можуть вони довести тобі того, у чому тепер оскаржають мене.
|
14 | Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.
|
15 | І маю надію я в Бозі, чого й самі вони сподіваються, що настане воскресення праведних і неправедних.
|
16 | І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне, щодо Бога й людей.
|
17 | А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
|
18 | Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.
|
19 | Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
|
20 | Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
|
21 | крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!
|
22 | ¶ Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу, говорячи: Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде.
|
23 | І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.
|
24 | А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою, що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
|
25 | І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!
|
26 | Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.
|
27 | Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, Порція Феста. А Фелікс бажав догодити юдеям, і в в'язниці Павла залишив.
|