| Chapter 20 |
1 | ¶ Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
|
2 | Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
|
3 | А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
|
4 | та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
|
5 | Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
|
6 | А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
|
7 | Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
|
8 | Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
|
9 | І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
|
10 | Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
|
11 | А взявши, вони почали нарікати на господаря,
|
12 | кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...
|
13 | А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
|
14 | Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
|
15 | Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
|
16 | Отак будуть останні першими, а перші останніми!
|
17 | ¶ Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
|
18 | Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...
|
19 | І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!
|
20 | ¶ Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
|
21 | А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
|
22 | А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.
|
23 | Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
|
24 | Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
|
25 | А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
|
26 | Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
|
27 | А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
|
28 | Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
|
29 | ¶ Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
|
30 | І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
|
31 | Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
|
32 | Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
|
33 | Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
|
34 | І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
|