| Chapter 14 |
1 | ¶ Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
|
2 | ¶ Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
|
3 | ¶ На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
|
4 | ¶ Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
|
5 | ¶ Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
|
6 | ¶ Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
|
7 | ¶ Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
|
8 | ¶ Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
|
9 | ¶ Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
|
10 | ¶ Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
|
11 | ¶ Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
|
12 | ¶ Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
|
13 | ¶ Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
|
14 | ¶ Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
|
15 | ¶ Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
|
16 | ¶ Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
|
17 | ¶ Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
|
18 | ¶ Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
|
19 | ¶ Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
|
20 | ¶ Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
|
21 | ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
|
22 | ¶ Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
|
23 | ¶ Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
|
24 | ¶ Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
|
25 | ¶ Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
|
26 | ¶ У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
|
27 | Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
|
28 | ¶ У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
|
29 | ¶ Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
|
30 | ¶ Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
|
31 | ¶ Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
|
32 | ¶ Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
|
33 | ¶ Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
|
34 | ¶ Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
|
35 | ¶ Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
|