| Chapter 139 |
1 | ¶ Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
|
2 | Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
|
3 | Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
|
4 | бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
|
5 | Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
|
6 | Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
|
7 | ¶ Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
|
8 | Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
|
9 | Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
|
10 | то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
|
11 | Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
|
12 | то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
|
13 | Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
|
14 | Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
|
15 | і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
|
16 | Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
|
17 | ¶ Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
|
18 | перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
|
19 | Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
|
20 | Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
|
21 | Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
|
22 | повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
|
23 | Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
|
24 | і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
|