| Chapter 126 |
1 | ¶ Пісня прочан. Як вертався Господь із полоном Сіону, то були ми немов би у сні...
|
2 | Наші уста тоді були повні веселощів, а язик наш співання! Казали тоді між народами: Велике вчинив Господь з ними!
|
3 | Велике вчинив Господь з нами, були радісні ми!
|
4 | ¶ Вернися ж із нашим полоном, о Господи, немов ті джерела, на південь!
|
5 | Хто сіє з слізьми, зо співом той жне:
|
6 | все ходить та плаче, хто носить торбину насіння на посів, та вернеться з співом, хто носить снопи свої!
|