| Chapter 32 |
1 | ¶ І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх.
|
2 | І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.
|
3 | Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.
|
4 | А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього.
|
5 | І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів!
|
6 | ¶ І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам.
|
7 | Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття!
|
8 | Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить.
|
9 | Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі.
|
10 | Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я!
|
11 | Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите.
|
12 | І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його!
|
13 | Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його!
|
14 | Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою.
|
15 | ¶ Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів...
|
16 | Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже.
|
17 | Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку.
|
18 | Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені...
|
19 | Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки!
|
20 | Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
|
21 | На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
|
22 | бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
|