| Chapter 21 |
1 | ¶ А оце закони, що ти викладеш перед ними:
|
2 | Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.
|
3 | Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.
|
4 | Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.
|
5 | А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,
|
6 | то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!
|
7 | А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.
|
8 | Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.
|
9 | А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.
|
10 | Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.
|
11 | А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.
|
12 | ¶ Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
|
13 | А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
|
14 | А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
|
15 | А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
|
16 | А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.
|
17 | І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
|
18 | А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,
|
19 | якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.
|
20 | А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.
|
21 | Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.
|
22 | ¶ А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.
|
23 | А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,
|
24 | око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
|
25 | опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
|
26 | А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.
|
27 | А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.
|
28 | А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.
|
29 | А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.
|
30 | Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.
|
31 | Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.
|
32 | Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.
|
33 | А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,
|
34 | власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.
|
35 | А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.
|
36 | А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.
|